Nowe podejście do żywienia świń

komunikacja +380972405965 e-mail grytskoroman@gmail.com

Біостимулюючий вплив молочної бактеріально-дріжджової добавки в експериментів на тваринах та птахах 1. Досліди на поросятах. У цьому експерименті встановлювали вплив кормової добавки на: а) резистентність до збудників шлунково-кишкових захворювань; б) динаміку маси тіла; в) гематологічні показники. До експерименту були залучені наукові працівники Львівської ветеринарної академії. Дослід проводили у тваринницькому господарстві із високою захворюваністю поросят на бактеріальні інфекції (переважно колібактеріоз, стрептококи) та набрякову хворобу – своєрідну токсемію, яка, по даних літератури, патогенетично зумовлена дисбактеріозом та кормовою алергією; вважається, що розвиток хвороби пов’язаний з токсичною дією Escherichia coli, особливо її бетагемолітичних штамів. Хід дослідження. Виходячи з даних літератури, що новонароджені поросята часто отримують патогенні й умовно патогенні мікроорганізми від свиноматки, кормову добавку призначали свиноматкам у дозі 1000 мл на день ще за 15 днів до опоросу (термін достатній для санації кишки); в наступному її згодовували протягом всього підсосного періоду. Поросятам кормову добавку призначали у дозі 20 мл із поступовим збільшенням до 100 мл протягом 4 місяців 2. Вплив молочної бактеріально-дріжджової добавки на курок-несучок. Дослідження проводили в умовах птицеферми, до дослідної та контрольної групи увійшло по 5000 кур-несучок. Вплив добавки оцінювали за показниками яйценоскості, В експерименті на поросятах встановлено, що призначення кормової добавки сприяло вірогідному зменшенню частоти захворювань. Так, у дослідній групі протягом терміну спостереження хворіло 10% поросят, в той час у контрольній групі – 70,9%. Навіть у разі, коли добавку отримували лише свиноматки, поросята хворіли значно менше. Відповідно у дослідній групі значно менше загинуло поросят (табл. 2). На підставі цих результатів Рішенням Комітету по кормам та заготовкам при Раді міністрів СРСР було рекомендовано впровадження кормової добавки у тваринництво, на метод отримане авторське свідоцтво СРСР та патент України на винахід [29]. Таблиця 2. Вплив молочної бактеріально-дріжджової кормової добавки на захворюваність поросят у тваринницькому комплексі Групи тварин Кількість свиноматок Кількість поросят Хворіло голів поросят Загинуло голів поросят абсол. к-ть % абсол. к-ть % Контрольна група 652 5281 3747 70,9 1803 34,1 Дослідна № 1* 764 6264 995 15,9 770 12,3 Дослідна № 2** 710 6254 628 10,0 117 1,9 Р Р<0,001 Р<0,001 Примітка: * - кормову добавку згодовували лише свиноматкам ** - кормову добавку згодовували свиноматкам та поросятам Середні гематологічні показники – вміст еритроцитів та гемоглобину в дослідній группі поросят були вищими і становили відповідно 8,14-± 0,32млн та 8,16± 0,0,37 г %, а в контрольній групп –7,95±3,4 млн та 7,57± 0,38 г % (Р < 0,05). Що стосується концентрації лейкоцитов, то в дослідній групі середні показники (протягом спостереження) були меньшими (проте у межах фізіологічної норми), ніж у контрольній: відповідно становили 9,59± 0,49, проти 12,0± 0,77. Це свідчить про запальні процеси у поросят контрольної групи [30]. Встановлено також, що кумис у вигляді кормової добавки позитивно впливав на продуктивність кур: яйценоскість зросла на 6,5%; покращились якість яєць та збереження поголів’я птахів, зменшились прояви канібалізму. Грицко Р.Ю. Фізіологічне обґрунтування впливу харчового біостимулятора при вторинних імунодефіцитах (можливості імунокорекції та впливу на колективний імунітет). Автореф. дис. канд. наук. – Львів, – 1997. – 22 с. Герасун Б.А., Кононенко О.С., Серванчук М.М., Федечко Й.М.. Способ профилактики желудочно-кишечных болезней у свиноматок и поросят. Авт. Свід СРСР № 1692018 / Патент України на винахід 16777. Федечко Й.М., Грицко Р.Ю., Герасун Б.А. Антиімунодепресивна дія кумису з коров'ячого молока // Лікарська справа. – 1995. – № 9-10. – С. 108-113. Грицко Р.Ю. Новий підхід до посилення протидифтерійного захисту населення // Експериментальна і клінічна фізіологія та біохімія. – 1997. Т.2, №1. – С. 260-264.

Duże fermy większe problemy zdrowotne mniejsze łatwiej prowadzić bez antybiotyków

Jeszcze więcej dużych ferm i chlewni kontraktowych gdzie automaty do podawania antybiotyków są podstawowym wyposażeniem tak jak poidła czy automaty paszowe. Narpiew UE zachęcała do dużych ferm bo podobno tylko one potrafią produkować na wysokim poziomie a teraz robią z wszystkich podmiotów.